12 листопада 2026 р.

    Штучний, колаборативний, супер: що обіцяють назви, які ми даємо ШІ?

    Себастьян Кондрацький, Дональд Трамп і польська абревіатура показують, як різні назви ШІ формують очікування. Карта термінів із джерелами та дослідженнями їхнього впливу.

    Крупний план слова «штучний» і його визначення на сторінці англомовного словника
    Фото: Mick Haupt / Unsplash
    Поділитися:LinkedInX (Twitter)FacebookWhatsAppПідсумуй з ШІ:ChatGPTClaudePerplexity

    Себастьян Кондрацький не любить назву «штучний інтелект». Дональд Трамп теж хотів її замінити. Кондрацький, один зі співавторів Bielik, віддає перевагу назві «колаборативний інтелект» — вона ставить на перше місце взаємодію з людьми. Президент США розпорядився, щоб його адміністрація вживала назву «суперінтелект». Однакове заперечення проти назви породжує дві зовсім різні історії про технологію. У польській мові є ще один нюанс: абревіатура SI може залишитися незмінною, хоча її значення зміниться. [1, с. 263–264] [2] [9]

    Один уривок із книжки Кшиштофа Домарадського й Артура Курасінського RzeczpospolitAI змусив мене замислитися. До цього я ніколи не зустрічав польського вислову, якому віддає перевагу Кондрацький, — kolaboratywna inteligencja. В інтерв’ю він пояснює: слово «штучний» натякає на щось неповноцінне або гірше за природне. Натомість він хотів би назвати технологію, що розширює людські можливості. Кондрацький пов’язаний з ініціативою SpeakLeash і проєктом Bielik. [1, с. 263]

    У польському формулюванні є нюанс, який може загубитися під час прямого перекладу англійською. Слово kolaboratywna має передавати ідею спільної роботи, але kolaboracja може також викликати тривожні історичні асоціації. Кондрацький сам визнає цю проблему. Тож заклик до співпраці може зіткнутися з асоціацією, що веде в зовсім інший бік. І це ще до того, як ми дійшли до іменника. [1, с. 263]

    Трамп обрав адміністративний шлях. Його указ від 29 вересня 2026 року зобов’язує федеральні виконавчі департаменти й агентства, наскільки це дозволяє закон, використовувати в офіційному листуванні, публічних комунікаціях та інших документах, що не мають сили закону, назви «Super Intelligence» і «SI» замість «Artificial Intelligence» і «AI». Важливо розуміти межі цього рішення: воно не забороняє всім поза федеральною виконавчою владою вживати слово «AI». [2, розділ 2]

    Саме це й привертає мою увагу в обох випадках. Назва підказує, як інтерпретувати технологію. Як змінюються наші очікування, коли ми називаємо систему колаборативною, загальною, людиноцентричною чи суперінтелектуальною? І де закінчується значення терміна та починається обіцянка, яку ми з ним пов’язуємо?

    Що штучного у штучному інтелекті?

    Почнімо зі слова, яке й запустило цю дискусію. Термін «штучний інтелект» з’явився в пропозиції щодо Дартмутського літнього дослідницького проєкту від 31 серпня 1955 року. Джон Маккарті, Марвін Мінський, Натаніел Рочестер і Клод Шеннон припускали, що аспекти навчання та інтелекту можна описати настільки точно, щоб машина могла їх імітувати. Дослідницька програма охоплювала використання мови, формування понять і розв’язання завдань, які раніше вважалися прерогативою людей. [3]

    У цьому контексті слово «штучний» вказує на те, що певні можливості реалізовано в сконструйованій системі. Кондрацький чує в ньому інший підтекст: натяк на те, що штучне гірше за природне. Одне прикметникове означення — два смислові шари. Їх варто розрізняти. Технічне визначення не вичерпує того, що чує аудиторія. [3] [1, с. 263]

    Тіффані Петрічіні також досліджує, як люди сприймають мову ШІ. У своїй роботі вона аналізує, як терміни, пов’язані з допомогою та співпрацею, стають інтерпретаційними рамками й спрямовують увагу на певні функції та типи взаємодії з користувачами. Це семантичний і риторичний аналіз, а не експеримент, що вимірює реакцію людей на кожну назву. Втім, він залишає нам корисне запитання: що ми вже припустили про систему, перш ніж перевірили, як вона працює? [23]

    Суперінтелект: рівень можливостей чи нова назва?

    Історія суперінтелекту почалася задовго до нинішньої суперечки про термінологію. У праці «How Long Before Superintelligence?», написаній у 1997 році й переглянутій наступного року, Нік Бостром визначив його як інтелект, що значно перевершує найкращі людські уми практично в кожній галузі, зокрема у творчості в науці та соціальних навичках. Це дуже висока планка. Термін описував конкретний рівень можливостей. [4]

    У розділі 3(a) указу Трампа йдеться про інше. Для цілей указу «Super Intelligence» охоплює технології та системи, що підпадають під чинне законодавче визначення штучного інтелекту. У цьому документі змінюється назва вже наявної категорії. Але це не доводить, що системи досягли порога, визначеного Бостромом. Нова табличка на дверях не змінює того, що за ними. [2, розділ 3(a)] [4]

    Важливо також не плутати хронологію. У Кремнієвій долині не почали говорити про суперінтелект після указу. У праці «Reflections», опублікованій у січні 2025 року, Сем Альтман представив суперінтелект як мету, що виходить за межі AGI — загального штучного інтелекту. У липні 2025 року Meta опублікувала бачення Марка Цукерберга — «персональний суперінтелект». Жодну з цих попередніх заяв не можна вважати реакцією на указ, виданий у вересні 2026 року. [5] [6]

    У заяві NVIDIA від 8 жовтня 2026 року Дженсен Хуанг ужив термін «Super Intelligence», говорячи про передові технології для американських науковців. Тим часом Microsoft AI розробила власне бачення «гуманістичного суперінтелекту» — систем, які мають залишатися підпорядкованими людям і під їхнім контролем. Зустрічаючи подібні заяви, варто запитати: що саме має на увазі мовець — майбутню мету, наявну технологію чи принцип її розроблення? [8] [7]

    Польська SI: ті самі літери, різні значення

    Ось невелика мовна деталь із несподівано вагомими наслідками. Польською SI вже означає sztuczna inteligencja — польський відповідник терміна «штучний інтелект». У польськомовній версії повідомлення Європейської комісії 2018 року Artificial Intelligence for Europe саме цю абревіатуру вжито у вступі. Натомість в указі США SI означає «Super Intelligence». [9, розділ 1] [2]

    З погляду типографіки це зручно. З погляду інтерпретації — не дуже. Польський читач може побачити згадку про «розвиток SI» і не відразу зрозуміти, чи йдеться про штучний інтелект, чи про суперінтелект. Це потенційна неоднозначність, яку видно, якщо поставити поруч обидва розшифрування. Але це не результат вимірювання того, як насправді реагують польські читачі. [9] [2]

    Я розумію комунікаційну привабливість такого рішення: знайомі дві літери залишаються, але ми надаємо їм нового розшифрування. Не потрібно вивчати нову абревіатуру. Ціна цієї зручності — зникає видимий сигнал концептуальної зміни. Читачеві доводиться покладатися на контекст, щоб зрозуміти, чи йдеться про галузь технологій, чи про заявлений рівень можливостей.

    Назва, якій віддає перевагу Кондрацький, стикається з іншою мовною проблемою. Він хоче наголосити на співпраці, але визнає, що польські асоціації зі словом kolaboracja можуть цьому завадити. Це добре нагадує, що може статися, коли назва переходить з однієї мови в іншу. Намір мовця й асоціації слухача не обов’язково збігаються. [1, с. 263]

    Співпраця людини й комп’ютера має довшу історію

    На мить відкладемо новітні назви. Ідея, що комп’ютери можуть посилювати людські здібності, виникла не з появою сучасних чатботів. У 1960 році Дж. К. Р. Ліклайдер описав «симбіоз людини й комп’ютера». Через два роки Дуглас Енгельбарт окреслив підхід до розширення людського інтелекту за допомогою спроєктованої системи інструментів, мови й методів роботи. [10] [11]

    Ця традиція пропонує один зі способів прочитати сучасний термін «доповнений інтелект». У центрі уваги — те, що людина може робити за допомогою технологій. Книжка Ітана Молліка 2024 року Co-Intelligence: Living and Working with AI популяризує споріднений погляд на спільну роботу. Однак споріднені ідеї не обов’язково є взаємозамінними визначеннями. [11] [14]

    Різницю чіткіше показує конкретніше визначення «гібридного інтелекту», запропоноване Домініком Деллерманом і його співавторами. Вони описують конфігурацію взаємодії людей і ШІ, яка дає кращий результат, ніж кожен із них окремо, і вдосконалюється завдяки взаємному навчанню. Самої присутності людини й моделі за одним робочим столом для цього визначення недостатньо. Співпраця має давати конкретний додатковий результат. [12, розділ 4]

    «Колективний інтелект» має інший масштаб. Це поняття описує групи, які діють спільно й демонструють ознаки інтелектуальної діяльності; дослідження в цій галузі також вивчають поєднання людей і комп’ютерів. ШІ може бути частиною такої групи, але це не обов’язкова умова. [13]

    Карта назв ШІ та їхніх значень

    У цих термінах легко заплутатися, тож розподілимо їх за тим, що саме вони описують. Наведена нижче карта об’єднує окремі приклади вживання в дослідженнях і публічній комунікації. В останній колонці — моя інтерпретація того, на що звертає увагу кожна назва. Це не вимірювання реакції аудиторії.

    Це не шкала послідовних поколінь ШІ. Назви описують різні виміри: модель, що генерує контент, може бути частиною агентної системи, яка допомагає людині. Жоден із цих описів сам по собі не доводить, що досягнуто AGI. Тому Морріс і його співавтори пропонують окремо розглядати універсальність, продуктивність і автономність. [16] [17] [18]

    Що дослідження говорять про вплив назви?

    Чи справді назва може змінити оцінку технології людьми? Цю інтуїцію підтверджують дослідження. Маркус Лангер і його співавтори провели два дослідження за участю 397 і 622 учасників відповідно. Вони вивчали, як терміни для систем, що ухвалюють рішення або допомагають у цьому, впливають на сприйняття властивостей систем і оцінку їхнього використання в конкретних ситуаціях. Зокрема, термінологія впливала на сприйняття складності та довіру. [19]

    Не варто робити висновок, що згадка «ШІ» завжди допомагає. У шести експериментах Месут Джиджек, Доган Гюрсой і Лу Лу виявили: позначення ШІ в описах товарів і послуг знижувало намір придбати їх. Важливу роль відігравала емоційна довіра, а негативний ефект був сильнішим, коли товар сприймався як ризикованіший. У цьому дослідженні вимірювали саме намір придбати, а не фактичне падіння продажів. Результати також не дають підстав поширювати цей висновок на будь-яке інше використання великих мовних моделей чи ШІ. [21]

    Сінді Кандріан і Анне Шерер виявили іншу закономірність. У трьох дослідженнях люди прихильніше реагували на помилку системи, представленої як ШІ, ніж на помилку системи, представленої як алгоритмічна. Є одна деталь, яку не можна випускати з уваги: учасникам також по-різному пояснювали принцип роботи систем. Систему ШІ описували як таку, що навчається, а алгоритмічну — як засновану на правилах. Отже, дослідження перевіряли вплив назви разом із поясненням можливостей. Ми не можемо приписати весь ефект самій назві. [20]

    Я зіставив ці дослідження, бо вони розглядають різні ситуації: оцінювання системи, рішення про купівлю та реакцію на помилку. Те, як ми представляємо технологію, має значення. Але ці дослідження не дають універсально найкращої назви. Вони також безпосередньо не перевіряють польське протиставлення «штучного» й «колаборативного» інтелекту. [19] [20] [21]

    «Колаборативний» — теж обіцянка, яку треба перевірити

    Повернімося до Кондрацького. На його думку, зміна назви супроводжує зміну розмови про впровадження: замість скорочення витрат і робочих місць — створення додаткової бізнес-цінності. «Те, як люди сприймають цю технологію, справді впливає на те, як її використовують», — каже він в інтерв’ю. Це спостереження практика й аргумент на користь конкретного підходу; тут його перекладено з польської. [1, с. 264]

    Сама співпраця не гарантує кращого результату в кожному порівнянні. Мішель Ваккаро, Абдулла Альмаатуок і Томас В. Мелоун проаналізували 106 експериментальних досліджень, опублікованих у період із січня 2020 року до червня 2023 року. У середньому комбінації людини й ШІ показували кращі результати, ніж люди, які працювали самостійно, але гірші, ніж той із двох варіантів — люди чи ШІ, — який окремо показав кращий результат. [22]

    Легко не помітити різницю між допомогою людині та синергією. Результат роботи фахівця може покращитися, але комбінований підхід усе одно може поступатися самій системі ШІ. Метааналіз не дає остаточної відповіді для кожного сучасного застосування. Однак він показує, чому за обіцянкою співпраці мають стояти ще два запитання: для якого завдання і порівняно з чим? [22]

    Є й інший спосіб захистити роль людини — без мови партнерства. У своїй концепції людиноцентричного ШІ Бен Шнайдерман запропонував поєднувати високий рівень автоматизації з високим рівнем людського контролю. Він віддавав перевагу метафорам інструментів, що розширюють можливості людей, а не образам автономних членів команди. Мета споріднена, слова — інші. [15]

    Що це означає для мови брендів?

    У Brand Semantics мене особливо цікавить момент, коли назва починає підміняти пояснення. Якщо продукт називають «суперінтелектуальним», я хочу знати, що саме він перевершує і наскільки. Якщо система «колаборативна», як саме вона розподіляє роботу з людиною? Якщо вона «людиноцентрична», хто контролює її роботу й несе відповідальність? Такі назви — лише відправна точка для перевірки обіцянки.

    Те саме стосується брендів. Назва категорії мало що говорить, якщо ми не можемо встановити, які твердження про компанію підтверджуються джерелами. Докладніше про цей зв’язок — у нашій статті про інфраструктуру brand semantics.

    Ось проста вправа. Візьміть опис продукту, послуги чи впровадження й дайте відповідь на три запитання: що робить система? За що відповідає людина? За якими критеріями ми оцінюємо результат? Вдала назва допомагає впорядкувати відповіді. Якщо ж вона підміняє їх, потрібно додати конкретики. Саме прикметникове означення цієї роботи за нас не виконає.

    Такої самої дисципліни потребує опис самого бренду, перш ніж вивчати відповіді ШІ. Потрібно відокремити факти від прагнень і з’ясувати, які назви позначають ту саму сутність.

    Польська абревіатура SI особливо наочно показує ширшу проблему. На сторінці залишаються ті самі знайомі дві літери, хоча розмова переходить від штучного інтелекту до суперінтелекту. Саме тому важливо знати, як їх розшифровувати. Читач має розуміти, чи називаємо ми галузь, спосіб спільної роботи, амбіцію компанії або підтверджений рівень можливостей.

    Інтерв’ю Кондрацького й указ Трампа спонукають мене так само уважно аналізувати прикметники, як і демонстрації технологій. «Штучний», «колаборативний» і «супер» підказують різні запитання. Якісна комунікація має йти далі — від назви до відповідей, які можна перевірити. [1, с. 263–264] [2]

    Працюючи над цією статтею, я користувався ChatGPT, зокрема інструментом Consensus. Давиде, дякую за рекомендацію!

    Можливо, я взагалі не замислився б над цією темою, якби не читав випуски розсилки Technofobia Артура Курасінського. Якщо читаєте польською, щиро раджу підписатися. У час, коли так багато контенту швидкоплинне й поверхове, листи Артура дають поживу для роздумів.

    Джерела й точні посилання

    Нумеровані посилання у статті ведуть до джерел. За наявності наведено номери сторінок книжок, розділи документів, бібліографічні дані та DOI. Карту значень і висновки щодо інтерпретації я уклав на основі цих джерел. Польськомовні онлайн-джерела для статті переглянуто 11 листопада 2026 року.

    [1] Кшиштоф Домарадський і Артур Курасінський, RzeczpospolitAI, 2026, інтерв’ю із Себастьяном Кондрацьким «Orzeł wzbija się do lotu», с. 263–264. Номери сторінок звірено за фотографіями книжки; уривок також опублікував Домарадський 26 жовтня 2026 року. переглянути джерело

    [2] Дональд Дж. Трамп, указ 14434 «Inaugurating the Era of Super Intelligence», 29 вересня 2026 року, розділи 1–3, зокрема 2(a) і 3(a). переглянути джерело

    [3] Джон Маккарті, Марвін Л. Мінський, Натаніел Рочестер і Клод Е. Шеннон, «A Proposal for the Dartmouth Summer Research Project on Artificial Intelligence», 31 серпня 1955 року, перші два абзаци. переглянути джерело

    [4] Нік Бостром, «How Long Before Superintelligence?», 1997 рік, переглянуто 25 жовтня 1998 року, розділ «Definition of ‘superintelligence’». переглянути джерело

    [5] Сем Альтман, «Reflections», січень 2025 року, абзаци, що починаються словами «We are now confident…» і «We are beginning to turn our aim…». переглянути джерело

    [6] Meta, «Personal Superintelligence for Everyone», 30 липня 2025 року, заява з викладом бачення Марка Цукерберга. переглянути джерело

    [7] Мустафа Сулейман, «Towards Humanist Superintelligence», Microsoft AI, 2025 рік, зокрема розділ «Humans matter more than AI». переглянути джерело

    [8] NVIDIA, «NVIDIA Commits $1 Billion to Advance US Science Over the Next Five Years», 8 жовтня 2026 року, перший абзац і заява Дженсена Хуанга. переглянути джерело

    [9] Європейська комісія, Sztuczna inteligencja dla Europy — польськомовна версія документа Artificial Intelligence for Europe, COM(2018) 237 final, 25 квітня 2018 року, розділ 1. Тут потрібна саме польська версія, оскільки вона підтверджує вживання абревіатури SI. переглянути джерело

    [10] Дж. К. Р. Ліклайдер, «Man-Computer Symbiosis», IRE Transactions on Human Factors in Electronics, HFE-1(1), 1960, с. 4–11, зокрема вступ. DOI: 10.1109/THFE2.1960.4503259. переглянути джерело

    [11] Дуглас К. Енгельбарт, Augmenting Human Intellect: A Conceptual Framework, SRI, жовтень 1962 року, розділи I.A «General» і II «Conceptual Framework». переглянути джерело

    [12] Домінік Деллерман, Філіпп Ебель, Маттіас Зьольнер і Ян Марко Ляймайстер, «Hybrid Intelligence», Business & Information Systems Engineering 61, 2019, с. 637–643, зокрема розділ 4 «Defining Hybrid Intelligence». DOI: 10.1007/s12599-019-00595-2. переглянути джерело

    [13] Центр колективного інтелекту MIT, Handbook of Collective Intelligence, головна сторінка: робоче визначення колективного інтелекту й дослідницьке питання про поєднання людей і комп’ютерів. переглянути джерело

    [14] Ітан Моллік, Co-Intelligence: Living and Working with AI, Portfolio, 2024 рік; опис видавця й дата публікації — 2 квітня 2024 року. переглянути джерело

    [15] Бен Шнайдерман, «Human-Centered Artificial Intelligence: Three Fresh Ideas», AIS Transactions on Human-Computer Interaction 12(3), 2020, с. 109–124. DOI: 10.17705/1thci.00131. переглянути джерело

    [16] Центр ресурсів комп’ютерної безпеки NIST, «generative artificial intelligence»: визначення у глосарії та наведені там першоджерела. переглянути джерело

    [17] Ерік Шлунц і Баррі Чжан, «Building Effective Agents», Anthropic, 19 грудня 2024 року, розділ «What are agents?» і розмежування робочих процесів та агентів. переглянути джерело

    [18] Мередіт Рінгел Морріс, Яша Золь-Дікштайн, Ноа Фідель, Тріс Варкентін, Аллан Дафо, Александра Фауст, Клеман Фарабе й Шейн Легг, «Position: Levels of AGI for Operationalizing Progress on the Path to AGI», ICML, PMLR 235, 2024, с. 36308–36321, анотація й розділ 6.2 «Capabilities vs. Autonomy». переглянути джерело

    [19] Маркус Лангер, Тім Гунзікер, Тіна Фельдкамп, Корнеліус Дж. Кеніг і Ніна Ґрґіч-Глача, «‘Look! It’s a Computer Program! It’s an Algorithm! It’s AI!’: Does Terminology Affect Human Perceptions and Evaluations of Algorithmic Decision-Making Systems?», CHI 2022, дослідження 1 і 2. DOI: 10.1145/3491102.3517527; посилання на авторську версію. переглянути джерело

    [20] Сінді Кандріан і Анне Шерер, «How Terminology Affects Users’ Responses to System Failures», Human Factors 66(8), 2024, с. 2082–2103, опубліковано онлайн 21 вересня 2023 року, зокрема дослідження 1 і описи, використані в експериментах. DOI: 10.1177/00187208231202572. переглянути джерело

    [21] Месут Джиджек, Доган Гюрсой і Лу Лу, «Adverse impacts of revealing the presence of ‘Artificial Intelligence (AI)’ technology in product and service descriptions on purchase intentions: the mediating role of emotional trust and the moderating role of perceived risk», Journal of Hospitality Marketing & Management, опубліковано онлайн 19 червня 2024 року, анотація. DOI: 10.1080/19368623.2024.2368040. переглянути джерело

    [22] Мішель Ваккаро, Абдулла Альмаатуок і Томас В. Мелоун, «When combinations of humans and AI are useful: A systematic review and meta-analysis», Nature Human Behaviour 8, 2024, с. 2293–2303, вступ і результати, зокрема розділ «Overall effects of human–AI synergy». DOI: 10.1038/s41562-024-02024-1. переглянути джерело

    [23] Тіффані Петрічіні, «The power of language: framing AI as an assistant, collaborator, or transformative force in cultural discourse», AI & SOCIETY 41, 2026, с. 1005–1017, опубліковано онлайн 10 вересня 2025 року, анотація й аналіз когнітивного розвантаження, доповненого інтелекту та коінтелекту. DOI: 10.1007/s00146-025-02586-2. переглянути джерело


    Поділитися:LinkedInX (Twitter)FacebookWhatsAppПідсумуй з ШІ:ChatGPTClaudePerplexity

    COO Brand Semantics

    Співзасновник Brand Semantics. З 2009 року займається маркетингом. Тренер. Стратег. Дослідник нових напрямків у сучасному маркетингу. Поєднує знання з різних сфер та перетворює їх на бізнес-рішення для клієнтів.